Після отої страшної історії про японську мамашу  http://marinni.livejournal.com/581375.html?nc=121
і після отих коментарів від інших японок , типу ми звикли до задоволень, а до труднощів виявились не готовими...
Карочі, я не хочу виростити отаку от дівчину. І вирішила готувати потроху до труднощів :)
Якраз підвернулася книжечка з казочками "Фантастичні казки", про Василісу, про Хлопчика-Мізинчика, Синю Бороду, Цукрову хатку і тд.
Так це жах, жах, жах!  якось я в дитинстві не помічала, а тепер волоссячко дибки - усюди всіх їдять і вбивають і відбирають майно.
Ну, в нас була збірочка 2 томна від Абаби, з українськми казками, так там тіки Івасик-телесик, тай то в порівнянні виявилась дуже доброю.
Я не знаю, може ми, українці, в такій жопі через якусь слабкість, не кровожерливість?
Питання як привчати дівчинку до труднощів залишається відкритим, але я б не хотіла тупо мокати  у них.  Треба дати установку, що труднощі існують, але усі вони нам під силу :)