grennysmith | (no subject) (Reply)

В музичній школі був концерт, виступали найкращі учні - лауреати українських і міжнародних конкурсів. І там співав хлопчик років 11-12, класичний вокал. В нього такий довгий вже список регалій:) називають лауреат того конкурсу, лауреат того, лауреат, лауреат, і наприкінці так скромно - учасник Венського хору хлопчиків :))) Ох, ну якщо там усі учасники в тому хорі ТАК співають, то я навіть боюся уявити, наскільки це прекрасно звучить :))))))))))))) а наживо :))) А хлопчик хвилювався, навіть перед такою маленькою аудитрією...
Ульця готується до наступного академу, сьогодні грала з концертмейстером ("Танець" Гедіке і Маленьку польку). Дуже приємна пані, от що значить десятиріччя роботи з дітьми - знає тип дитини і як з нею працювати. про "Маленьку польку" Ульчина вчителька каже - давайте швидко, да, нормально, вона може ще швидше, але поки що хай так. І Уля в цьому темпі двічі спотикається на одному й тому ж місці. І концертмейстер пропонує - А давай швидше спробуємо!. - Вчителька - може вже наступного разу.. - А давай зараз - і вже грає. Уля з переляку вирячила очі і механічно заграла все ок, без спотикань :)))))))))))) Дуже швидко. Похвалили, сказали - росте :) І дуже правильно зробили, що залишились на другий рік в нульовці, бо в 1 класі було б важче, там вже такі легкі п'єски не грають :))

(no subject)

Post a comment in response: